http://www.kharkivskakasa.com.ua Описание раздела (кратко) http://www.kharkivskakasa.com.ua/templates/skin_kharkivskakasa/images/logo_nasa.gif http://www.kharkivskakasa.com.ua http://www.kharkivskakasa.com.ua/site/page-84 Наприкінці жовтня кожного року в усьму світі кредитні спілки відзначають професійне свято - Міжнародний день кредитних спілок, що є приводом нагадати про себе. по материалам газеты "Слобідський край" Thu, 20 Oct 2011 +0200 Цього року на щорічній конференції Світової ради кредитних спілок, що проходила в місті Глазго (Шотландія), була представлена й українська делегація кредитних спілок з різних куточків України. Національний кредитний рух в Україні почав відтворюватися в 1992 році. Ініціаторами його відтворення стали представники етнічних українців США, Канади, Австралії, які доклали багато зусиль для повернення кооперативної ідеї в суспільне життя України. Сучасні кредитні спілки покликані були відродити історичні традиції кредитної кооперації, що виникла в середині 19-го сторіччя, та проіснували на території Східної України до початку 30-х років 20-го століття, а на територіях Західної України до 1939 року. До 1918 року на українських землях працювало вже понад 3 тисячі кредитних спілок, які об’єднували близько 2 млн громадян. На Харківщині згадується діяльність таких кредитних товариств як: • «Общество ссудо-сберигательной касси служащих В.Ф. Федорова» 1908 року заснування, • «Харьковское общество взаємного кредита» 1909 року заснування. Спробуємо розібратися, чи є право на існування цих фінансових кооперативів в Україні, та яку соціально-економічну користь вони несуть громадянам. Непрозорі бізнес-проекти сформували негативний імідж Практично за 19 років розвитку кредитних спілок в незалежній Україні, сталося так, що, з одного боку, виникли сотні класичних кредитних спілок, які працюють, дотримуючись світових принципів управління, внутрішнього контролю, соціальної сумісної відповідальності перед громадами та кожним членом спілки. Саме ці кредитні спілки продовжують служити своїм територіальним громадам як в маленьких селищах, районних центрах, так і у великих містах нашої держави. Однак, з іншого боку, виникали та нарощували свою присутність на ринку взаємного кредитування структури, що діяли під назвою кредитних спілок, але не мали нічого спільного з ними по своїй суті. Ці структури працювали як непрозорі бізнес-проекти, реалізуючи ризиковану фінансову політики, а подекуди сумнівні фінансові схеми. Саме вони спричинили формування негативного іміджу кредитних спілок в очах громадськості, та ні держава, ні об’єднання кредитних спілок не в змозі були дієво протистояти такому розвитку подій. Чому так сталося?У межах сучасної України ми маємо дві моделі існування нашої нації, які протирічать одна одній. З одного боку — це безвідповідальність, бездуховність, нищення моральних цінностей, основоположних традицій, діяльність спрямована лише на задоволення особистих амбіцій. А з іншого боку — багатонаціональне суспільство, в якому кожен громадянин є членом Великої Родини, де сповідується рівноправність, справедливість, моральна та матеріальна відповідальність. Саме завдяки цій стороні нашого суспільного життя класичні кооперативні установи існують і надають послуги своїм членам — членам своїх територіальних або професійних громад. Кредитні спілки, як і 150 років тому, є лише одним із проявів життєздатності громад. Кредитні спілки покликані підтримати соціально-економічну активність громадян, територіальних, професійних чи релігійних спільнот, учасники яких живуть спільними цінностями й інтересами. Кооперативи існують там, де є консолідація, підтримка й створення спільнот. На заході кредитують "зелений туризм, на півдні - фермерство Слід констатувати, що протягом сучасного існування кредитних спілок, вони, завдяки об’єднанням в асоціації, намагаються впливати на процеси, які, в свою чергу, впливають на діяльність і розвиток фінансових установ кооперативного типу. Наразі в Україні працює дві асоціації: Національна асоціація кредитних спілок України (створена 1994 року, об’єднує 148 кредитної спілки) та Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (працює з 2004 р., об’єднує 157 кредитних спілок). Уповноважені представники цих асоціацій постійно беруть участь у заходах (ініційованих як державним регулятором в особі Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг, так і учасниками ринку кредитної кооперації), спрямованих на вдосконалення законодавства, яке дозволить створити фонд гарантування вкладів членів кредитних спілок, забезпечити доступ кредитних спілок до механізмів рефінансування з боку держави в особі НБУ; зняти соціальну напругу в суспільстві завдяки запровадженню механізмів компенсації з боку держави вкладів громадян, що були втрачені в збанкрутілих під час фінансової кризи кредитних спілках; забезпечити належний рівень регулювання та нагляду за діяльністю кредитних спілок. За офіційною інформацією Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг на початок 2011 року в Україні налічувалося 659 кредитних спілок, які об’єднували 1 млн 570 тис 300 громадян і мали загальні активи 3 432,2 млн грн. Загальна тенденція цього року вказує на поступове покращення діяльності кредитних спілок, які пройшли кризову фазу 2008—2009 рр.: вони виходять на до кризові показники діяльності, змінюється структура капіталу. Сьогодні кредитні спілки представлені як об’єднання територіальних громад чи професійних об’єднань підприємств, навчальних закладів, профспілок. Практично на всій території України існують кредитні спілки: на півдні деякі спеціалізуються на наданні послуг особистим селянським господарствам, фермерським господарствам, у розвинутих промислових регіонах Запоріжжя, Приазов’я існують і працюють кредитні спілки на базі трудових колективів великих підприємств. На Західній Україні завдяки діяльності кредитних спілок розвивається «зелений туризм», великим попитом серед населення користуються кредитні програми, направлені на зменшення витрат родин по опаленню осель (програма енергозбереження). Діяльність кредитних спілок Харківської області За даними Харківської асоціації кредитних спілок (ХАКС, заснована в 2005 р., представляє інтереси 17 кредитних спілок, діяльність яких зосереджена виключно на території Харківської області), загальна кількість членів кредитних спілок зростає. Станом на кінець І півріччя 2011 р. членами кредитних спілок, які входять до ХАКС, є близько 50 тисяч громадян нашого регіону, практично зі всіх районів області. Слід зазначити, що за інформацією кредитних спілок-членів ХАКС, кредитний портфель членів асоціації станом на початок другого півріччя 2011 року складає близько 108 млн. грн. У тому числі в 2010-перому півріччі 2011 року було надано кредитів: • на розвиток підприємницької діяльності — 9200тис.грн; • сільськогосподарські кредити – 8500тис. грн.; • придбання автотранспорту 13 700 тис. грн; • інші споживчі кредити (придбання товарів, ремонт житла, оплату навчання, відпочинку, лікування тощо) 36700тис.грн. Середня сума кредиту в кредитних спілках складає 20 тис. грн, відповідно позичальниками кредитних спілок є громадяни з середніми статками та доходами. Кредитна діяльність спілок не зупинялася й у часи кризи 2008—2009 року, що свідчить про довіру з боку вкладників і відповідальність позичальників. Кредитні спілки-члени ХАКС працюють лише в Харківській області, тому всі фінансові активи спілок належать виключно харків’янам і працюють лише на членів територіальної громади нашого регіону, створюючи умови для розвитку споживчого попиту на товари та послуги саме Харківщини. Більшість вкладників кредитних спілок є пенсіонерами з середньою сумою вкладів 30тис. грн. Загалом, кредитні спілки, які входять до ХАКС, об’єднують близько 76,6 млн. грн заощаджень громадян; лише за перше півріччя 2011 рр. виплачено доходу по вкладам близько 9 млн.грн. Проводячи опитування серед вкладників-пенсіонерів, кредитні спілки-члени ХАКС визначають, що отримані доходи по вкладам є додатком до пенсії, який спрямовується на сплату комунальних послуг чи на підтримку членів родини, зокрема онуків. Кредитні спілки, які працюють у сільській місцевості та райцентрах Харківщини, надають фінансові послуги дрібним селянським і фермерським господарствам, переважно тим, хто не має можливості отримувати банківські кредити, але, працюючи на землі, вносять значний вклад у розвиток сільського господарства регіону. Деякі кредитні спілки, за наявності коштів, займаються благодійною діяльністю: підтримують навчальні, спортивні заходи, беруть участь у повсякденному житті громади. 20 жовтня - "День відкритих дверей" Якщо Ви бажаєте переконатися, що згадані кредитні спілки дійсно працюють на користь своїх членів, ХАКС пропонує в рамках акції «День відкритих дверей», присвяченої Міжнародному дню кредитних спілок, 20 жовтня 2011 р., відвідати одну з кредитних спілок. У цей день працівники кредитних спілок-членів ХАКС нададуть будь-які консультації з приводу діяльності спілки, ознайомлять з фінансовими показниками, умовами надання своїх послуг. Тому робити висновки щодо користі кредитних спілок і чи дійсно потрібна воля представників влади для створення умов розвитку системи кредитних кооперативів в Україні необхідно перш за все територіальним громадам, нам з вами. Наостанок, ще раз пригадаємо цьогорічну конференцію WOCCU (Світової ради кредитних спілок). Одним із найбільш цікавих і неординарних, за словами учасників, стали сесія конференції «Про роль кредитних спілок в розвитку громади», спікером якої був Гордон Браун, колишній прем’єр-міністр Великобританії. Під час свого виступу він зазначив що «зростання членства в кредитних спілках відбувається завдяки тому, що люди йдуть туди, де до них ставляться по-людськи». У тему Екскурс в історію У 1971 році була утворена Всесвітня рада кредитних спілок (WOCCU), яка сприяла створенню руху кредитних спілок у різних країнах та об’єднала на той час асоціації кредитних спілок Канади, Австралії, Латинської Америки, Кариб, Африки, Азії, Нової Зеландії, Великобританії й деяких країн тихоокеанського узбережжя. З тих пір WOCCU є найвпливовішою в світі організацією для кредитних спілок, яка прагне допомогти кредитним спілкам дотримуватися високих стандартів надання фінансових послуг, демократії та стабільності, займається лобістською діяльністю, спрямованою на підтримку розвитку кредитних спілок і створення сприятливого законодавчого поля. У цілому, Всесвітня рада кредитних спілок об’єднує 49 тисяч кредитних спілок, які мають 184 млн членів кредитних спілок у 97 країнах. Сумарні активи спілок становлять 1 трл194 млрд доларів. http://www.kharkivskakasa.com.ua/site/page-83 В прошлом году отечественный карточный рынок продемонстрировал уверенный рост. Держатели платежных карт совершили с их помощью 692 млн операций на общую сумму 450,7 млрд грн. По материалам издания «Фокус» Wed, 09 Mar 2011 +0200 Для сравнения: в 2009 г. с использованием «пластика» было проведено 590 млн транзакций в целом на 353,2 млрд грн. «Основная тенденция ушедшего года заключается в том, что люди начали чаще пользоваться карточками. По нашим данным, несмотря на сокращение количества карт, количество операций с их применением выросло», — заявил Антон Романчук, председатель правления Украинского процессингового центра в комментарии business.ua. В то же время, по словам Романчука, в Украине на одну карту приходится в среднем 3,5 транзакции в месяц, тогда как даже в странах Центральной и Восточной Европы — 5-7. Еще одна положительная тенденция, которую фиксируют участники рынка,— это небольшое увеличение доли безналичных расчетов с применением карточек. Так, в 2010 г. на подобные платежи пришлось 6,5 % всех операций (в денежном выражении), тогда как в 2009 г. этот показатель был на уровне 5,5 %. Согласно данным GfK Ukraine, по состоянию на 2010 год пластиковыми карточками пользовались 47,3 % населения Украины в возрасте старше 16 лет. Это чаще всего люди в возрасте 20-49 лет, чаще они проживают на востоке и реже на западе, в основном в городах, чаще имеют высшее образование, работают по найму, имеют относительно лучший уровень благосостояния. http://www.kharkivskakasa.com.ua/site/page-77 Членам кредитних спілок-громадянам України Засобам масової інформації Новини ВАКС і ПЗВ Новости компании Thu, 03 Mar 2011 +0200 ВІДКРИТИЙ ЛИСТ Не пройшло і місяця з моменту безпідставної заяви Міністра внутрішніх справ України щодо недоцільності подальшої діяльності кредитних спілок. І знову резонансний інформаційний привід — Генеральною прокуратурою України затримано високопоставленого чиновника Держфінпослуг та відкрито кримінальну справу за одержання хабара від голови наглядової ради однієї з кредитних спілок м. Одеси. Сподіваємось, що на цей раз не буде гучних заяв щодо ринку кредитних спілок в цілому, а натомість буде надана чітка правова оцінка конкретним діям всіх фігурантів цієї справи. В свою чергу, Всеукраїнська асоціація кредитних спілок, яка представляє інтереси більш як 150 кредитних спілок України, вважає за потрібне заявити таке. Не перший рік кредитні спілки України потерпають від суцільного потоку негативу з боку засобів масової інформації. Ми усвідомлюємо, що першопричиною такого стану справ є діяльність кількох десятків структур, що за своєю суттю не мають нічого спільного з класичною кредитною кооперацією і є ризиковими бізнес-проектами окремих осіб, які, реалізуючи сумнівні фінансові схеми, утворюють негативний публічний фон для сприйняття громадськістю всього кредитного руху. Проте, переважна більшість із 700 кредитних спілок працює стабільно і прозоро. Ці кредитні спілки успішно пережили фінансову кризу і залишаються сьогодні єдиним джерелом фінансової підтримки для сотень тисяч малозабезпечених громадян країни. Вони кредитують на соціальні, споживчі та підприємницькі цілі, вчасно і безперешкодно повертають вклади, послідовно дотримуються у своїй діяльності міжнародних принципів кредитно-кооперативного руху. Станом на кінець 2010 р. загальне членство кредитних спілок перевищувало 1,5 млн осіб, з яких понад 70 тисяч громадян України — членів кредитних спілок вклали на депозитні рахунки 1,7 млрд гривень, а близько 336 тисяч мали кредити на загальну суму 2,74 млрд грн. Загальновідомо, що будь-який штучно створений публічний конфлікт чи необґрунтоване негативне подання інформації з боку засобів масової інформації розхитує ситуацію на фінансовому ринку, дестабілізує діяльність кредитних установ, руйнує довіру до них з боку споживачів їх послуг. Тому ВАКС закликає всіх причетних до формування громадської думки професійно, неупереджено та зважено відноситися до своїх дій та висловлювань, а самих громадян — об'єктивно та усвідомлено оцінювати стан справ на основі підтверджених фактів, а не гучних заяв та поверхневих сенсаційних повідомлень. Користуючись нагодою, ВАКС висловлює глибоку вдячність переважній більшості журналістів та членів кредитних спілок саме за таке розуміння професійного обов'язку та виявлення громадянської позиції у непоодиноких випадках публічних провокацій чи виплескування негативної інформації щодо діяльності національного кредитного руху. Натомість пропонуємо об'єднати наші зусилля заради реального очищення ринку кредитних спілок від нечисленних шахраїв, а відповідних державних органів — від недобросовісних та безвідповідальних чиновників. Довідково. Звітність членів ВАКС підтверджує той факт, що кредитний рух в цілому успішно пройшов випробування кризою і сьогодні демонструє тенденцію до зростання і оздоровлення. У порівнянні з 2009 роком, у 2010 році в кредитних спілках-членах ВАКС активи зросли на 4,5 % і склали 827 млн грн, капітал збільшено на 10,5 %, що в підсумку склало 190,7 млн грн, кількість вкладників зросла на 3,6 % і нараховує 34,4 тисячі громадян, вклади на депозитних рахунках зросли на 1,8 % і склали 571,9 млн грн. І, не зважаючи на те, що позичальників у кредитних спілках поменшало в порівнянні з 2009 роком на 3,7 %, загальна сума кредитів, наданих членам ВАКС, збільшилась на 7,2 % і склала суму 779,8 млн грн. http://www.kharkivskakasa.com.ua/site/page-82 Входящий в группу крупнейших УкрСиббанк закрыл 50 отделений в 2010 году. «Компаньон» Обзор СМИ Tue, 01 Mar 2011 +0200 Об этом журналистам сообщил зампред правления банка Франсуа Бенароя, передают «Украинские новости». «Мы в последние два года провели оптимизацию нашей сети. В 2010 году мы закрыли 50 отделений», — сказал он. Банкир отметил, что в 2011 году заметных изменений в количестве отделений банка не будет. На данный момент, по словам банкира, сеть УкрСиббанка состоит из около 700 отделений. Как сообщалось, по состоянию на 1 января 2011 года активы УкрСиббанка составили 46 128,2 млн гривен, кредиты и задолженность клиентов — 38 699,3 млн гривен, собственный капитал — 4 855,4 млн гривен. За 2010 год банк получил убыток 3 145,186 млн гривен. 99,99 % акций ПАО «УкрСиббанк» принадлежит французскому банку BNP Paribas. http://www.kharkivskakasa.com.ua/site/page-81 У рамках роботи над перетворенням депозиту, що є за українським законодавством поточним рахунком, у терміновий вклад «Економічна правда» Обзор СМИ Fri, 25 Feb 2011 +0200 НБУ і банкіри обговорюють відразу декілька змін до Цивільного кодексу і закону «Про банки і банківську діяльність». Про це пише газета «Экономические известия». Крім коригування горезвісної ст. 1060 Цивільного кодексу, яка передбачає право вкладника забрати з банку свої гроші на першу вимогу, фінансисти розглядають ще цілу низку законодавчих нововведень. Зокрема, банкіри пропонують у законі «Про банки і банківську діяльність» розділити поняття вкладний рахунок на три—строковий рахунок, рахунок до запитання і ощадний рахунок. «На мій погляд, цей поділ має існувати в такій формі: поточний рахунок — це рахунок безкоштовний, його можна забрати, коли завгодно. Ощадний, з відсотками, забрати можна, скажімо, попередивши за три дні. Ну, а депозити повинні бути фіксовані за термінами і вилучатися з банку після закінчення договору. Якщо, звичайно, у клієнта не виникло якихось форс-мажорних обставин», — вважає голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін. Банкіри говорять, що таким чином клієнт сам буде вибирати, як йому зберігати свої гроші: із можливістю вилучення в будь-який момент, або ж тільки після закінчення певного терміну. «По-перше, ми сформуємо нову культуру серед вкладників. Люди не будуть бездумно нести свої гроші в той банк, який пропонує більшу відсоткову ставку, з надією встигнути вискочити «у разі чого», а будуть думати», — говорить глава наглядової ради Дельта Банку Микола Лагун. Як повідомлялося, минулого тижня НБУ виніс на публічне обговорення проект змін до законодавства, якими суттєво обмежуються можливості вкладників щодо дострокового зняття коштів зі строкових депозитів. За даними НБУ, на початок 2011 року в українських банках перебувало 275,1 млрд гривень коштів населення. З них 66,2 млрд гривень — вклади «до запитання», 100 млрд гривень — строкові депозити до 1 року, а 108,9 млрд гривень— строкові депозити понад 1 рік. Кошти нефінансових корпорацій на початок 2011 року становили 116,1 млрд гривень З них 74,9 млрд гривень— вклади «до запитання», решта 41,2 млрд гривень— строкові вклади.